Реінтеграція Донбасу: чому це питання стало актуальним сьогодні?

Нинішня форма та рамки АТО не можуть дати відповіді на всі проблемні запитання, пов’язані із російською агресією щодо України.

Нещодавно Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олександр Турчинов заявив про необхідність переформатування антитерористичної операції (АТО) і створення нових інструментів, які дозволять ефективно захищати Україну в умовах гібридної війни, розв’язаної Росією проти нашої країни. За його словами, за три роки воєнні дії на Донбасі як за тривалістю, так і за масштабами переросли формат АТО. Окрім того, Олександр Турчинов заявив, що це завдання передбачається виконувати через ухвалення в парламенті спеціального уточненого Закону України «Про відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями Донецької і Луганської областей». Секретар РНБО також повідомив, що відповідний законопроект у доопрацьованому вигляді буде найближчим часом поданий Президенту країни

Ця досить несподівана для вітчизняного суспільства заява Секретаря РНБОУ збурила експертне та політичне середовища не тільки в нашій країні, а й за кордоном, набула широкого розголосу та викликала жваві коментарі. Воно й не дивно, адже збройне протистояння на Донбасі, яке триває вже четвертий рік, причому саме в режимі АТО, почало ставати таким собі «застиглим» і «безальтернативним» способом повсякденного життя нашої країни. Українці почали вже звикати до того, що «…десь на Сході країни точиться війна» і цій проблемі навряд чи найближчим часом «знайдеться гідне для нашої держави розв’язання». І тут раптом — доволі несподівана заява Олександра Турчинова з цього приводу.

Зрозуміло, що в багатьох наших громадян тут же виникло чимало запитань, бо побачили в цій заяві Секретаря РНБО України якісь «окреслені» перспективи різкого нарощування інтенсивності бойових дій у зоні конфлікту або рішення воєнно-політичного керівництва країни перейти до його «силового розв’язання» на Донбасі (у зв’язку із цим згадується «хорватський сценарій»). Більше того, чимало експертів (переважно з опозиційного кола) одразу поспішили визнати цю заяву підготовкою влади до введення у країні воєнного стану і прагненням у такий спосіб нібито зірвати вибори.

Але що ж насправді мав на увазі Олександр Турчинов, анонсуючи досить серйозні зміни у форматі протистояння гібридним зазіханням «братських та мирних шахтарів і металургів Донбасу»?

На думку народного депутата України, координатора групи «Інформаційний спротив» Дмитра Тимчука, який бере безпосередню участь в роботі над вищезазначеним законопроектом, зміна формату протидії «братській» агресії Кремля назріла вже давно:

— Головним військовим інструментом протидії російській агресії на сьогоднішній день де-факто є все ж таки армія, хоча на початку збройного протистояння, коли йшлося про захоплення об’єктів і звільнення заручників, на першому плані були саме антитерористичні сили та засоби СБУ і МВС. Відповідно, вже почавши АТО, Україна підводила законодавчу базу під ті реалії, що були на Донбасі. І було ухвалено відповідне положення «Про АТО», де прописана й роль ЗС України. Робилося це для того, щоб розширити участь наявних збройних формувань в операції на Донбасі, адже ворог дуже скоро перейшов від застосування окремих диверсійних загонів до масштабної збройної агресії — з танками, артилерією та іншим важким озброєнням. Однак у відповідності до законодавчого визначення поняття АТО армія в ній не могла бути основним інструментом. За законодавством, всім цим де-юре керувала і продовжує керувати СБУ. І цей момент викликав і продовжує викликати низку питань правового характеру.

Окрім того, за словами народного депутата, члена Комітету ВР України з питань національної безпеки і оборони Дмитра Тимчука, нинішня форма та рамки АТО не можуть дати відповіді на всі проблемні запитання, пов’язані із російською агресією, насамперед у площині повсякденного життя людей і країни. Наприклад, гостро стоїть питання про відносини з окупованими районами Донбасу: вирішення соціальних проблем, торгово-економічні взаємини. Якщо юридично ми називаємо захоплення Донбасу окупацією, то нам треба назвати окупанта і чітко задекларувати його відповідальність за окуповані території згідно з міжнародним правом, а не вбачати в цих територіях якісь малозрозумілі і закамуфльовані ОРДЛО.

Фактично ми стикаємося з тим, що Росія гібридною війною створює серйозні проблеми для нашого законодавства в соціально-економічній сфері та в багатьох інших. Нинішнє законодавство України просто не передбачає низки аспектів гібридної війни, яку веде проти нас Росія: дипломатичного, торговельно-економічного, інформаційного тощо. Все це випадає з правового поля України.

У питанні застосування в цьому гібридному протиборстві Збройних Сил України у форматі АТО також є певні недоречності.

— Ми повинні створити всі законодавчі передумови для того, щоб бойові дії проти російської агресії проводилися і регламентувалися у правовому полі, — пояснює Дмитро Тимчук.

І дійсно, термін «АТО» для визначення того, що нині відбувається на Донбасі, вкрай вузький. А між тим реальний або гіпотетичний масштаб агресії Росії проти нашої країни передбачає можливість у будь-який момент задіяти всі доступні для захисту України ресурси, насамперед вітчизняне військо. До того ж сама операція на Донбасі, як би ми не старалися, переросла формат АТО. Ну де ви бачили терористів із десятками артилерійських стволів, важких реактивних систем залпового вогню і сотнями танків? Це вже регулярні окупаційні формування армійського типу.

Що стосується можливого введення воєнного стану на території України після ухвалення вищезазначеного закону, то думка Дмитра Тимчука з цього приводу достатньо логічна і обґрунтована:

— Це інструмент полегшення для війська ведення бойових дій, а не сам інструмент ведення бойових дій… Воєнний стан сам по собі не визначає, як і де застосовуються Збройні Сили України. Він визначає виключно правовий режим для зміни або перепідпорядкування низки державних структур і обмеження деяких свобод громадян на території всієї країни або на окремих територіях, де власне ведуться бойові дії. Наприклад, формування військових адміністрацій, запровадження комендантської години, а також проведення мобілізації у спрощеному порядку. Не треба наперед вбачати в цьому злу волю або якісь підступні плани влади…

Тож, узагальнюючи, можемо констатувати: нинішні проблемні моменти так званої АТО необхідно найближчим часом скорегувати. Це очевидно. І насамперед зробити це на законодавчому рівні, щоб привести наші сили та засоби у відповідність до реалій протидії гібридній війні, яку розв’язав проти України Кремль.

***

Президент Петро Порошенко в цьому контексті наголошує на важливості забезпечення українських військових всіма можливостями для протидії російській агресії.

Глава держави зазначив, що доручив розробити законопроект щодо реінтеграції Донбасу, який передбачатиме низку заходів із повернення окупованих територій Україні.

Президент наголосив, що ключовою позицією є реінтеграція цих територій, а не їхнє відвоювання. Законопроект базується на умовах, які закріплені у Мінських домовленостях. Разом із підготовкою законопроекту будуть продовжені політико-дипломатичні зусилля, які вже дали результат.

Своєю чергою 19 червня 2017 року заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко повідомила на своїй сторінці у Facebook, що робоча група з доопрацювання законопроекту за участю керівників фракцій коаліції, депутатів (які активно працюють над проблематикою захисту національної безпеки і оборони, а також деокупації Донбасу), секретаря РНБО Олександра Турчинова і радників Президента майже закінчила його обговорення.

Заступник голови Верховної Ради також зазначила, що згідно із законопроектом Україна залишається відданою політико-дипломатичному шляху припинення війни на Донбасі, «…при цьому ми боремося за деокупацію і повернення територій».

Костянтин МАШОВЕЦЬ, кореспондент газети “Народна армія”